ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ГРАМАТИЧНИХ ЧАСІВ: ЧАС МАЄ ЗНАЧЕННЯ!
Часто учні питають: "Чому в англійській так багато граматичних часів? Невже не можна обійтися трьома, як у нас?" Це питання турбує багатьох, хто починає вивчати англійську мову. Але давайте спершу згадаємо, якими ми уявляємо англійців. Напевно, у вас уже вималювався образ "справжнього англійця" — занудні, дотошні, консервативні, стриманні, ввічливі і завжди люб’язні. Англійський гумор, як відомо, підходить не всім, а їхня пристрасть до традицій — безмежна.
Ви, мабуть, запитаєте: "Яке відношення все це має до граматичних часів?" А я вам відповім — пряме. І не лише до часів, а й до англійської мови загалом.
Англійці говорять виважено, часто уточнюючи кожну деталь. Якщо ви розумієтеся на гороскопах, то англійців можна порівняти з Козерогами — стримані, небагатослівні, але впевнені в собі — справжні джентльмени. Козеріг приймає рішення повільно, але завжди обдумано.
Граматичні часи — це відображення англійської точності та уваги до деталей.
Є три основні часи:
Present (теперішній)
Past (минулий)
Future (майбутній)
Кожен із цих часів поділяється ще на чотири категорії:
Simple (простий)
Continuous (тривалий)
Perfect (доконаний, результативний)
Perfect Continuous (доконано-тривалий)
На прикладі часу Present розглянемо ці категорії детальніше:
Present Simple — дія відбувається постійно або періодично.
Present Continuous — дія відбувається в момент мовлення.
Present Perfect — дія виконана щойно або її дата не вказана.
Present Perfect Continuous — дія почалася в минулому і триває або щойно закінчена.
Можливо, це здається складним, але все стає на свої місця, коли розумієш, що англійці просто дуже люблять бути точними і чіткими.
Щоб було ще зрозуміліше, давайте розглянемо одне й те саме речення: "Я чую голоси" в різних граматичних часах.
Думаю, в кожній із цих ситуацій добре видно, чому ці часи справді мають значення. А в деяких випадках знання граматичного часу може навіть врятувати вам життя! 😄
Щоб навчитися правильно використовувати ці часи, вам лише потрібно запам'ятати допоміжні дієслова для кожного часу та закінчення смислових дієслів у кожній з категорій.
Однак часто виникає питання: яка ж логіка у закінченнях дієслів у категорії Present Simple? Ми знаємо, що “-es” – в однині, нічого - в множині та зі словом I (що є чогось виключенням, хоча однина).
А тепер ще одна цікава деталь: в англійській мові немає окремого слова для «ти». Так, не дивуйтесь! Англійці дуже ввічливі та шанують тих, з ким спілкуються, тому вони завжди використовують звернення, яке відповідає формі множини — you. Отже, і дієслова з you завжди будуть у множині: “you go to school. You are…”
А знаєте, кого англійці шанують понад усе? Так, себе! Недарма кажуть: «Повага до інших починається з самоповаги» [3]. Ви, напевно, вже помітили, що слово I завжди пишеться з великої літери, незалежно від його місця у реченні. Тому й дієслова з I завжди мають форму множини: “I go to school.”
Ба більше, навіть окреме слово для I у формі буття — це am. Можна сказати, що це своєрідна «корона» на вашій індивідуальності.
Добре, скажете ви, «а чому тоді, окрім закінчення -ed, ми маємо ще вчити якісь дивні 2-гі та 3-ті форми дієслів, так звані колонки неправильних дієслів?» І ось тут криється цікава історія. Швидше за все, граматика англійської мови була спрощена в минулому для полегшення її засвоєння, тому було вирішено, що для позначення минулого часу достатньо просто додати закінчення -ed до дієслів. Однак ті дієслова, якими люди щодня користувалися в побуті, так і залишилися незмінними протягом століть.
Подумайте самі: якщо проаналізувати найчастіше використовувані слова в повсякденному житті, всі вони є неправильними дієсловами!
Ось кілька прикладів:
go – went – gone
drink – drank – drunk
eat – ate – eaten
write – wrote – written
read - read - read
think - thought - thought
Чому ж так? Причина в тому, що ці слова — одні з найстаріших у мові, і вони були частиною розмовної англійської ще до того, як з’явилися правила нинішньої граматики.
Їх структура не піддалася "спрощенню", оскільки вони вкорінилися у щоденному вжитку. Це як "історична спадщина", яка супроводжує нас і сьогодні.
Тож тепер, коли наступного разу будете вивчати неправильні дієслова, пам'ятайте, що це ті самі слова, якими люди користувалися сотні років тому — і це своєрідний зв'язок з історією!
Розаліна ХМЕЛЬКОВА, викладач іноземної мови
Боярський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України
вул. Сільгосптехнікум 30А, м. Боярка, 08151, Україна
Електронна пошта: khmrosie@gmal.com
Коментарі
Дописати коментар